Вшанування пам’яті жертв Голодомору

Я ще не вмер…

Ще промінь в оці грає.

В четвер мені пішов десятий рік.

Хіба в такому віці помирають?!

Ви тільки поверніть мене на бік.

До вишеньки.

В колиску ясночолу…

Я чую запах квітів. Я не вмер…

А небо стрімко падає додолу

Тримайте хтось.

Хоча б а коси верб.

Куди ж ви, людоньки, куди?!

Окраєць ласки…

Чи хоч із печі диму…

В клітинці кожній – озеро води.

Я ще не вмер.

…Усі проходять мимо.

…А житечко моє таке густе.

…А мамина рука іще гаряча.

Вам стане соромно колись за це,

Та я вже того не побачу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.